Вправа для учнів 5-х класів з теми "Правопис слів іншомовного походження"
Горбова Олена Валеріївна - учитель
української мови та літератури, спеціаліст вищої категорії, Мелітопольської ЗОШ
№ 15 Мелітопольської міської ради Запорізької області
Вправа «Правопис слів іншомовного
походження» до теми: Написання слів іншомовного походження: подвоєння букв у
загальних і власних назвах, апостроф і знак м’якшення. (https://learningapps.org/display?v=pgyu002t317)
Мета: поглибити й систематизувати знання учнів про написання слів іншомовного походження;
розвивати пам'ять, увагу, мислення дітей.
Вправа розроблена для учнів 5-х класів для узагальнення й систематизація
вивчених знань з теми «Фонетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія».
Можна використати вправу, як на 4 хв. уроку(перевірка
знань), якщо це наступний урок , урок закріплення та перевірки знань учнів; або
на 30 хв. уроку вивчення нового матеріалу, з метою перевірки здобутих знань.
Вправа складається з 12 питань,
відповівши на які отримаєш 12 балів
Бажаю успіхів у роботі! Гадаю, що моя
вправа допоможе Вам у роботі.
Важливо на Освіта.ua
Міністерство освіти очолила Лілія ГриневичДокладніше: http://osvita.ua/news/51051/
Рейтинг університетів за показниками Scopus 2016 року
Докладніше: http://osvita.ua/vnz/rating/51053/
Школи друкуватимуть атестати самостійно, - МОН
Докладніше: http://osvita.ua/school/51062/
Виставка британської освіти в Києві
Докладніше: http://osvita.ua/abroad/higher_school/england/51067/
Замисліться...
Учитель: хто є хто?
Типологія різновидів
Дивлячись на себе очима інших, ми дізнаємося багато
цікавого про власну особу.Ось декілька учительських образів, якими їх бачать
психологи. Можливо, у якійсь моделі ви впізнаєте себе?
„Учитель від Бога”
На жаль, такий тип
зустрічається нечасто. Робота з дітьми – його істинне призначення, якому він
віддає увесь час і сили. Любить і розуміє учнів, його уроки – свято: цікаві,
життєві, емоційні. Предмет пояснює зрозуміло, рішення приймає справедливі,
після його уроків хочеться самостійно продовжити вивчення теми або хоча б
виконати домашнє завдання. Такий учитель дає достатню свободу учням, але й
тримає ситуацію під контролем. Не порушує прав учнів, допомагає дітям
виконувати їхні обов’язки, але робить це з душею, натхненням, бажанням, радіючи
успіхам вихованців, і вони відповідають йому тим самим.
„Добряк”
Це той учитель, якого зазвичай ніхто не
слухає. Він не карає учнів, намагаючись установити в класі порядок. Такий
учитель не ставить поганих оцінок, тому що переконаний: учень виправиться й до
наступного уроку виконає домашнє завдання ( чого, правда, не відбувається). Як
правило, на уроках „добряка”, діти не слухають пояснень, зайняті своїми
справами,тож виходить, що вчитель розмовляє сам з собою або з декількома
учнями, що сидять за першими партами. Діти такого вчителя люблять, але, як
правило, не шанують.
„ Друга мама”
Це гарний викладач, який
ставить оцінки, що відповідають знанням учнів. Це той тип учителя, який прагне
дати знання кожному учневі, кожного зрозуміти й кожному допомогти. Він не
відмовить у допомозі й пояснить тему ще раз. Цей учитель уважно ставиться до
всіх учнів: помічає будь-які зміни в зовнішності чи поставі, завжди
поцікавиться, що відбувається з дитиною; надасть необхідну допомогу м’яко,
коректно, з теплотою та любов’ю. Для нього всі учні – це його діти . Інколи
такий учитель занадто опікується дитиною, контролюючи її вчинки та навчання,
порушуючи право на власний вибір і відповідальність за це. Любов такого вчителя
завжди пов’язана з вимогливістю. Діти поважають таких учителів.
„Маніпулятор”
Це той учитель, у якого є
„любимчики” й „нелюбимчики”: у „любимчиків” завжди будуть гарні оцінки й стосунки з учителем , а „нелюбимчику” не
пощастило незалежно від того, знає він предмет чи ні.Хто ж стає „любимчиком” в
такого вчителя? Зазвичай, ті діти, батьки яких можуть забезпечити йому
певні вигоди або матеріальні форми вдячності. Ставлячи дітей у становище
„нелюбимчиків”, учитель створює умови для піднесення йому подарунків з
будь-якої нагоди. Такий учитель, незважаючи на рівень своєї професійної
компетентності, не націлений навчити учнів усього, що знає сам, і не оцінює
реальних результатів школярів. Для нього важливим є вміле маніпулювання
учнівським колективом з певною вигодою для себе. Ця нещирість породжує таку ж
нещирість і з боку учнів: вони також учаться маніпулювати, але вже цим
вчителем.
„Ентузіаст”
Це зовсім молодий учитель, яки
тільки-но отримав диплом і прагне випробувати на практиці все, чого навчили в
університеті. Правда, на дітях такий учитель ще не дуже розуміється ( через
відсутність досввіду), тому не завжди буває тактовним. Проте він відзначається
гнучкістю мислення, може швидко перебудувати урок залежно від настрою і
фізичного стану дітей.
Зазвичай йому вдається захопити
дітей своїм предметом. Він привносить у навчальний процес багато нового,
свіжого, сучасного, прагне урізноманіти навчання додатковими заходами. Такий
учитель сумлінно ставиться до своєї роботи, але йому не вистачає досвіду й
професійних знань, що приходять з роками.
„Диктатор”
У нього є чітка й сувора
система вимог до дітей. Він принциповий, і якщо учень не відповідає його
стандартам, то проблем не уникнути.
У такого вчителя можливі
перебільшення у вимогах до дітей, тому що він намагається всіх „перекраяти” на
свій лад. З „диктаторами” складно, але вони дуже організовують дітей, оскільки
хочуть, щоб знання учнів були більш повними й точними. Такий учитель чітко
виконує свої педагогічні обов’язки, не
припускаючи довільності й хаотичності в навчальному процесі. Як підтверджує
досвід, після закінчення школи учні навіть вдячні „диктаторові” за суворість,
бо в результаті мають ґрунтовні знання.
„Навіжений”
Це вчитель, який не визнає
іншої думки, крім своєї. А думка його змінюється дуже часто, залежно від
настрою, ситуації і з відомих тільки йому причин. Оскільки він такий
невизначений („навіжений”), то й вимоги його щоразу інші. „Навіжений” не
здатний організовуватися, для нього найважливіші власні інтереси, а не потреби
учнів. Навіть якщо школярі намагаються бути старанними, то й тоді не стануть
кращими їхні стосунки з таким учителем, оскільки все залежить від його настрою.
Гарний емоційний стан „навіженого” зумовить високі оцінки в учнів, поганий –
відповідно низькі. Учні вчаться підлаштовуватись під таку емоційну й
поведінкову невизначеність учителя, що у свою чергу впливає на несприятливий
психологічний клімат у класі під час уроку.
„Фанат”
Це учитель надто закоханий у
свій предмет. Він просто знахідка для учня зі схожими вподобаннями( до таких
дітей „фанат” ставиться як до колег). Любить, коли виявляють щире зацікавлення
предметом, і негативно реагує на байдужість учнів до його улюбленої справи.
Учнів, які мають низький рівень знань із його дисципліни, сприймає як невдах і
загалом їх не помічає, не усвідомлюючи, що вних можуть бути власні знаннєві
вподобання.
„Робоча конячка”
Така „конячка” старанно і
сумлінно виконує щоденну роботу, але на більше в неї просто не вистачає ні
часу, ні сили. Уроки такого вчителя стандартні, без особливої креативності,
хоча й методично вивірені й правильні. Він уміє підтримати дисципліну в класі й
передати необхідний обсяг знань, але не переймається індивідуальним підходом до
учнів, їхніми проблемами й переживаннями. Лише в окремих випадках „Робоча
конячка” здатна продемонструвати ведення уроку на найвищому рівні.
З формального погляду такий
учитель справно виконує фахові обов’язки,
зважаючи на права учнів, хоча його робота не знаходить емоційного відгуку в
дитячих душах.
„Невдаха”
Це той тип учителів, яким не
стільки подобалося вчити дітей, скільки так вийшло в їхньому житті, що вони
потрапили спочатку до педагогічного закладу, а потім і до школи. Предмет знає
так собі, педагог ніякий, до учнів байдужий. Часто має невдоволений вигляд:
чому саме йому дісталися такі нерозумні діти й невдячні батьки?
На уроках такого вчителя
нудно й нецікаво, але він
навіть не прагне що-небудь змінити й зацікавити дітей знаннями. У проблемних
ситуаціях з учнями такий учитель може жалітися завучу чи директору, виявляючи
таким чином свою педагогічну безпорадність. Як правило, рівень знань із
предмета, що викладає „невдаха”, досить низький.
(Журнал „Пані Вчителька”.-
2010.-№11)
